Токсоплазмоз

Токсоплазмоз Токсоплазмоз Токсоплазмоз

Токсоплазмоз — небезпечне системне ендемічне паразитарне захворювання багатьох видівтеплокровнихтварин та людини, яке спричиняється збудником Toxoplasma gondii.

В поширенні цієї хвороби важливу роль відіграють домашні й дикі котячі, бо вони є дефінітивним господарем для токсоплазми, ооцисти якої виділяються з фекаліями.

За доступними статистичними даними токсоплазмозом заражений кожний третій у світі, а в деяких країнах зараженість досягає більш ніж 50 %.

Toxoplasma gondii

Морфологія токсоплазм і їх ендогенний цикл розмноження дуже подібен з малярійними плазмодіями,  лейшманіями,  неоспорамита  тейлеріями.

Комплексний життєвий цикл Toxoplasma gondii складається з двох етапів:

   Статеве розмноження– відбувається тільки в організмі тварин родини котячих. Зоїти проникают в епітеліальні клітинитонкого кишечника, починають ділитися та утворюють кілька поколінь, після чого формуються шизогонії, мікро-, макрогамети. Мікрогамети запліднюють макрогамети, утворюються ооцисти. Неспорульовані ооцисти з фекаліями виходятьв навколишнє середовище.

   Безстатеве розмноження– може перебігати у будь-якої  теплокровної тварини. Після зараження однією з інфекційних форм спорозоіти вивільняютьсяв тонкому кишечнику й починають свій поділ.  Тахизоїти швидко розмножуються та уражують різні клітини. Імунна відповідь затримує цей процес, проте хвороба переходить у хронічну форму, за якої формуються  кісти, які містять брадизоїти.

Життєві форми токсоплазми:

Спорульовані ооцисти.Спочатку ооцисти, виділяються з фекаліями від інфвазованих котів не спорульованими. Вони не контагіозні(не можуть викликати захворювання)! Під дією оточуючого середовища протягом  1-5 діб проходить їх спорулірування в залежності від температури та вологості зовнішнього середовища. Наприклад, за 24 — 25°C протягом 1-ї доби, за 15°С протягом 5-и діб, а за 11°С протягом 21-ї доби. Вже спорульовані ооцисти більшстійкі до факторів навколишнього середовища(від+4 до +55°C). У рідкому середовищі можуть зберігати життєздатність протягом кількох років.

Брадізоїти («brady» - повільно). Знаходяться в цистах різноманітних тканин організму.

-Тахізоіти («taxos» - швидкість). Швидкорозподільної форми, які розмножуються майже у всіх клітинах проміжного господаря та епітеліальних клітинах(за виключенням кишечника) дефінітивного господаря.

Токсоплазмозом можуть заразитися багато теплокровних тварин: кішки, собаки, птахи та людина.

Шляхи зараження:

- Вживання м’яса та субпродуктів, які містять брадизоіти (найбільш поширена форма інвазування);

- Внутрішньоутробне інвазування. Паразитемія під час  вагітності може призвести до передачі тахізохтів від матері до плоду(лише за первинного зараження);

- Вживання води, кормів, забруднених спорульованими ооцистами;

- Орально-фекальний шлях передачі ооцист (більш характернийдля собак). В цьому випадку вони можуть бути переносником ооцист істворювати ризик зараження людини;

- З молозивом чи молоком;

- Під час переливання крові.

Найбільше епідеміологічне значення в розповсюдженні токсоплазмозу мають дикі кішки й домашні коти, які живуть біля ферм та у приватних господарствах. Це пояснюється тим, що вони харчуються дикими птахами, гризунами, плацентою та мертвонародженими плодами сільськогосподарських і диких тварин. Більш висока поширеність токсоплазмозу у дорослих вказує на те, що ризик зараження Т. gondii збільшується з віком.

Інкубаційний період:

а) за умови зараження ооцистами складає приблизно18 діб;

б) при вживанні тканин з цистами, які містять брадизоіты скорочується до 3-10 діб.

Клінічна картина

Клінічні ознаки токсоплазмозу, зазвичай, неспецифічні. Коти можуть перехворювати легко, при цьому у них пронос чергується з нормальним сформованим калом. Коти виділяють ооцисти з фекаліями протягом 3-10 діб після зараження (максимум до 3 тижнів). В цей період у кішки може не спостерігатися клінічна картина захворювання.

У кошенят можлива діарея не співпадаюча з виділенням ооцист, асцит, гепатомегалія, енцефаліт, зовнішній увеїт, гіпотермія.

У дорослих котів може спостерігатися літаргія, гипертермія (40-41оС), малорухомість, задишка, втрата ваги, жовтушніть, блювота,неврологічні порушення(ступор, атаксія, судоми, частковачи повна сліпота), діарея, дерматити, міокардити.

Частота проявів окремих клінічних ознак при токсоплазмозі:

Симптоми

Частота зустрічаємості, %

ураження дихальної системи

97.7%

ураженняЦНС

96,4%

ураженняпечінки

93,3%

ураженняССС

86.4%

ураження підшлункової залози

84.4%

ураженняочей (увеїт)

81,5%

 

 

Окремі прояви токсоплазмозу, такі як дерматологічні є лише місцевими проявами системного захворювання.

Діагностика токсоплазмоза

Флотаційні дослідження калу

Ооцисти токсоплазми можуть бути виявлені будь-яким  з стандартних флотаційних методів дослідження калу. Але труднощі такого методу дослідження полягають в кількох особливостях:

   1. більшість котів з клінічними проявами токсоплазмозу не будуть виділяти  ооцисти. У зв’язку з тим, щоооцисто зазвичай виділяються з калом протягом короткого часу(1-2 тижні) після інвазування, тави являються вони у 0,1 - 1% котів;

   2. до того ж ооцисти дуже малі(10×12 мкм), що призводить до трати значного часу для їх ретельного пошуку;

   3. виділення ооцист не пов’язано з діареєю;

   4. морфологічно ооцисти токсоплазм не відрізняються від ооцист Hammondia hammondi и Besnoitia.Ооцисти цих кокцидій можуть бути диференційовані за споруляцією в пробірці й подальшим використанням ксенодіагностики. У таких випадках діагноз в лабораторії частіше ставится за принципом епізоотологічної важливості;

   5. клінічна вартість дужа мала за умови негативного результату.

Молекулярні методи діагностики

Молекулярні методи діагностики, такі як полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) широко використовується для виявлення токсоплазм в біологічних зразках, в тому числі в крові, фекаліях котів, аспіраційній рідині, плаценті та навколишньоплодних водах. Тест є видоспецифічним. Але має особливості при дослідженні фекалій, що зумовлено наявністю інгібіторів реакції у калі та потребує застосування більш дорожчих діагностикумів з каталізатором реакції.

Імунохроматографічний аналіз(ІХА) при дослідженні калу має тіж недоліки, що й при мікроскопії. Виявлення антигену в сироватці крові свідчить про паразитемії і являє клінічну важливість.

Серологічні методи діагностики(ІФА)

         Серологічна діагностика токсоплазмозу заснована на виявленні спецефічних імуноглобулінів IgMи IgG. Дозволяє отримувати інформацію про поточний статус тварини– наявність імунітету до токсоплазмозу.

         Імуноглобуліни IgM виявляються через 1-2 тижня після зараження токсоплазмозом, титри стають достатньо високими протягом 12-16 тижнів. Якщо титр IgM складає 1:64 та більше за одночасної відсутності специфічних  імуноглобулінів IgG, це свідчить про фазу активного зараження. Збереження високих титрів імуноглобулінів IgM тривалий термін може бути пов’язано з реактивацією хронічної інфекції в разі повторного зараження, глюкокортикоїдної терапії в імуносупресивних дозах чи супутніх інфекційних захворюваннях (наприклад, ВЛК, ВІК). У зв’язку з чим інтерпретація підвищених титрів IgM може бути ускладнена. Недоліком  є відсутність доступних діагностикумів «inclinic».

Імуноглобуліни IgG виявляються з третього тижня, та залишаються на високому рівні протягом декількох років, а інколи навіть все життя тварини. У зв’язку з чим з метою діагностики активно використовується метод парних сивороток. Збільшення титрів IgG в чотири або більше разів за 2-3 тижні однозначно вказує на захворювання. Позитивним є наявність тестів для використання в клініці виробників ImmunoComb, Biogal. Недолік цього метода– пізня діагностика.

Інтерпретація результатів ІФА:

Результат дослідження

Діагностичне значення

– IgG, – IgM

відсутність інвазії, та контакту тварини з збудником

– IgG, + IgM

можливість первинного інвазування токсоплазмами

+ IgG, – IgM

такий результат свідчить про давне перехворювання та наявність стійкого пожиттєвого імунітету до збудника токсоплазмозу

+ IgG, + IgM

можливе первинне інвазування

 

Пряме виявленняT. gondii

Цитологічне дослідження бронхоальвеолярного слизу, ліквору, пунктату лімфатичних вузлів, перитоніальної рідини. Діагноз ставиться на підставі вичвленнятахізоїтів при мікроскопії мазків, фарбованих заРомановським-Гімзе(Diff-Quik).

Виходячи з особливостей перебігу захворювання та специфіки його діагностики остаточний діагноз– токсоплазмоз ставиться за умови підтвердження трьох вимог:

1. наявності клінічних ознак характерних токсоплазмозу;

2. серологічне підтвердження нещодавнього або гострого токсоплазмозу;

3. відповідь на специфічне лікування чи виділення збудника з організму (мікроскопія, ПЛР, ксенодіагностика).

Лікування

Лікування токсоплазмоза у котів та собак направлено на призупинення поділу паразита. В даний час рекомендовані препарати нездатні цілком звільнити організм від токсоплазм. За умови адекватної терапії клінічні ознаки системного захворювання зазвичай зменшуються  протягом 2-3 діб з початку терапії, виняток тільки складає неврологічні симптоми. Зазвичай використовуються препарати групи лінкозамідів, макролідів, сульфаніламідів.  За умови виникнення увіїта рекомендовано місцеве використання розчинів глюкокортикостероїдів.

Профілактика токсоплазмозу

а) у котів:

- не годуйте котів сирим м’ясом та субпродуктами (проводьте термічну обробку);

- прибирайте кошачий туалет щоденно (після кожного спорожнення має повністю мінятися наповнювач, митися сам лоток);

- треба виключити можливість котів полювати (на гризуніві птицю);

- донори крові мають бути перевірені до переливання.

 

б) у людей:

- не їжте сире чи недостатньо термічно оброблене м’ясо;

- мийте руки, поверхні, які контактують з їжею гарячою водою з миючими засобами, також ножі, дошки після розділування м’яса;

- використовуйте рукавиці та ретельно мийте руки при роботі на дачі та в городі;

- ретельно мийте фрукти та овочі перед їжею;

- щоденно прибирайте кошачі лотки (імуносупресивні люди, вагітні жінки не мають прибирати лотки);

- кішки не мають бути в приміщеннях де виробляють чи зберігаються продукти харчування або корми;

- не дозволяйте своїм собакам валятися та їсти кошачий.

Мал. 1. Цикл розвиткуT. gondii

Фото 1; 2. Ооцисти T. gondii в калі кота. Флотаційне дослідження.

 

Автор – Ігор Руденко. Лікар ветеринарної медицини (спеціалізація – паразитологія).

  • Контакти

    Клініка з Лінкольна переїжджає на Пасічну

    Цілодобовий госпіталь
    м. Львів, вул. Заводська, 8
    (032) 243-81-44
    info@eurovet.lviv.ua

  • Знижки

    Для наших постійних клієнтів та їх улюбленців ми пропонуємо приємні бонусні програми та подарунки

Партнери

Партнери нашої ветеренарної клініки