Епілепсія у собак -
Що ж таке епілепсія?
У головному мозку кожної тваринки, в нормі, виникають електричні імпульси. При виникненні епілепсії активність цих імпульсів патологічно змінюється та проявляється судомним станом – неконтрольованою та гіперсинхронною електричною активністю головного мозку.
Чи є у мого собаки епілепсія?
Епілептичні напади можуть бути як швидкоплинні і майже непомітні, так і до появи тривалих судом.
Симптоми епілепсії в більшості випадків мають характерний прояв. Найчастіше бувають «генералізовані» судоми, які викликають:
- втрату свідомості,
- мимовільні повторювані рухи,
- сечовипускання,
- слиновиділення,
- дефекацію.
Також можуть бути прояви м’язових спазмів чи тремору, аномальна реакція або навіть галюцинації.
У Вашого улюбленця можуть проявлятись будь-які ознаки з вищезгаданих, проте, будьте впевнені, що він не відчуває болю під час судом і, в основному, не знає, що вони виникають. Однак може відчувати себе дезорієнтованим та розгубленим після припинення судом протягом певного часу, тому важливо бути поруч з ним, дати час заспокоїтися. Ваша присутність зменшить стрес.
Причини епілепсії?
Судоми можуть виникати через «відомі» причини або ті, які можна діагностувати:
- інтоксикація,
- захворювання нирок,
- захворюванняпечінки,
- вади мозку,
- пухлини або запалення (так звана реактивна чи структурна епілепсія ).
Але у випадку, коли основну причину неможливо визначити - ідіопатична епілепсія є припущеним діагнозом. Тоді вважають, що це пов’язано з основною генетичною схильністю, адже в розвитку епілепсії беруть участь багато генів та екологічні фактори. На сьогодні причини ідіопатичної епілепсії невстановлені.
Діагностика
Жоден тест чи аналіз крові, на жаль, не визначить чи є у Вашого вихованця ідіопатична епілепсія. Це те,що ми називаємо «діагнозом виключення», оскільки для виключення всіх інших причин судом потрібно кілька досліджень.
Зазвичай діагностичне дослідження ділиться на дві частини:
- Дослідити та виключити захворювання, при яких судоми викликані проблемами не пов’язаними з мозком тварини.
- Дослідити та виключити ті, що знаходяться в самому мозку.
Для діагностики у Вашого улюбленця візьмуть пробу крові та зразок сечі. Що ж до обстеження мозку, то оцінити його стан дозволяє МРТ (магнітно-резонансна томографія) мозку, з подальшим забором спиномозкової рідини та її аналізом. МРТ дає можливість виключити структурні порушення (наприклад, запалення або пухлини головного мозку).
Ідіопатична епілепсія найчастіше проявляється у молодих тварин (від 1-6 років). В таких собак після судом та в проміжку між ними не проявляється неврологічних ознак, в них нормальна поведінка, нормальна хода тощо.
Ідіопатична епілепсія, ймовірно, має складну генетичну та, можливо,екологічну причину. На жаль, рідко вдається ідентифікувати гени, які відповідальні за хворобу. Однак, що відомо, удеяких порід (німецька вівчарка, лабрадор, кокер спанієль та ін.) собак високий ризик епілепсії. Більшість епілепсій є полігенічними, включаючи мутації у великій кількості генів. Коротко кажучи, первинну епілепсію можна діагностувати навіть у тварини зі здоровими батьками.
Як лікується епілепсія?
Більшість тварин з епілептичними нападами судом мають задовільну якість життя. Однак епілепсія - це хронічне і прогресуюче захворювання, яке потрібно тримати під контролем. Рідко, коли у тварини може бути лише один напад судом, без повторень. Існують відомості, які дозволяють припустити, що раннє лікування епілепсії забезпечує кращий результат.
Незважаючи на лікування, собаки, хворі на епілепсію, все-таки страждають періодичними судомами. Повна ремісія може відмічатися при лікуванні, але мета терапії – хоча б зменшити частоту судом протягом чотирьох тижневого періоду до 50%. Також повинна зменшуватися важкість судом.
Для лікування епілепсії існує багато різних протиепілептичних препаратів. Ваш ветеринарний лікар-невролог визначить, який протисудомний препарат підходить, залежно від типу та кількості нападів у Вашого улюбленця, а також, з міркувань щодо вартості ліків, ліцензування та доступності, адже з цим досить складно.
Для лікування можуть використовуватись людські медичні протисудомні препарати, але зауважимо, що використання таких ліків для собак можливе лише з дозволу ветеринара! Адже більшість протисудомних препаратів мають побічні ефекти, їх можна передбачити та контролювати. Ваш ветеринарний невролог обговорить з Вами, які побічні ефекти слід очікувати від прийому конкретних ліків.
Як допомогти улюбленцю з епілепсією?
Дуже важливо вести щоденник судом вашого улюбленця. Він повинен мати дату, кількість, тривалість та ступінь важкості судом, чи була якась очевидна причина нападу, чи не помітили дивну (аномальну) поведінку після нападу. Такий щоденник допоможе ветеринару оцінити наскільки лікування ефективне.
Під час нападу:
- Звільніть простір навколо собаки, щоб він не травмувався;
- Вимкніть світло, музику та телебачення, інші «подразники»;
- Задати ліки (якщо це прописано Вашим лікуючим лікарем!);
- Записати все у щоденник та повідомити лікаря;
- Бажано зробити відеозапис нападів, де буде видно їх тривалість та важкість.
Не тримайте руки поряд зі щелепою Вашого улюбленця під час судом, адже він може Вас вкусити. Звісно, Ви хочете йому якось допомогти, але він Вас може не впізнавати у час нападу, тож дочекайтеся коли він заспокоється.
Зверніться до лікаря якомога швидше, якщо:
- У Вашого вихованця активні судоми більше двох хвилин.
- У нього протягом 24 годин більше ніж два напади судом.
- У нього спостерігаються періодичні посмикування / тремтіння.
Який прогноз епілепсії?
Прогноз для собак з епілепсією, переважно, сприятливий, хоча це в значній мірі залежить від випадку.
Обов’язково оберіть ветеринара-невролога, який буде постійним лікуючим лікарем для Вашого улюбленця. Періодично необхідно відвідувати Вашого лікаря, здавати аналізи крові тощо.
Автор - Віталій Федорович. Лікар ветеринарної медицини (спеціалізація - неврологія)