Гіардіоз (лямбліоз)

         Гіардіоз (лямбліоз) – протозойне діарейне захворювання багатьох видів тварин та людини, яке уражує головним чином молодняк та ослаблених тварин.

На даний час описано приблизно 41 вид гіардій:

Giardiaenteritica(тип В) паразит людини, рідше собак;

G. duodenalisпаразит людини та інших ссавців;

G. canis(тип С, D) паразит собак;

G. felis(тип F) паразит котів.

Також гіардіоз зустрічається у ВРХ, гризунів та морських ссавців.

Можливість та напрямок міжвидового перезараження вивчений недостатньо. На даний час вважається, що поширення гіардій можливо в межах одного виду господарів.

Стадії розвитку гвардії:

Трофозоіт – активна рухома стадія паразита, під час паразитування в організмі господаря;

Циста – неактивна стадія паразита, містить в собі два збудника.

Виділення цист в зовнішнє середовище проходить не постійно, не залежить від кількості паразитів. В зовнішньому середовищі збудник нестійкий, швидко висихає. Основний шлях передачі фекально – оральний, зазвичай через заражену воду.

Патогенез

         Після проковтування твариною цист в тонкому відділі кишечника, переважно його проксимальній частині розвиваються трофозоїти. Які «килимом» вистеляють поверхню ентероцитів, спричиняючи їх ураження, що призводить до функціональних змін ворсинок кишечника та як наслідок до мальдигістії, мальабсорбції та діареї.

Клінічні ознаки

         Основним симптомом є хронічна діарея. Можлива блювота. Кал світлий, з великою кількістю жиру, різким запахом. Домішки крові в калі спостерігаються лише при ускладненні хвороби (хронічний коліт). Можлива втрата маси тіла тварини.

         Ознаки холангіту та холециститу для тварин не характерні.

         Еозинофілія спостерігається за умови змішаної інвазії.

         Гіардіоз часто зустрічається з іншими протозоозам, гельмінтозами чи бактеріальними інфекціями.

Діагностика

Нативний мазок (для пошуку трофозоїтів до 30 хв. від відбору);

Фарбування з розчином Люголю;

Змив з товстого відділу кишечника;

Флотаційні дослідження (сульфат цинку). 2-3 дослідження з інтервалом в 5-7 діб;

ІХА, ІФА;

ПЛР.

Лікування

Ефективно використовуються препарати групи нітроімідазолів, бензимідазолу,

нітрофурану.

Мал. 1. Цикл розвитку Giardia

1.      Цисти які містять 2 трофозоіта виділяються з калом;

2.      Інвазійна циста в навколишньому середовищі;

3.      Дефінітивний хазяїн проковтує інвазійні цисти, зазвичай з зараженою водою;

4.      Трофозоіти звільняються з цист в ШКТ хазяїна;

5.      Трофозоіти вистеляють слизову оболонку тонкого кишечника, спричиняючи діарею.