Гіпертензивна ретинопатія у котів

   Насправді, клінічні прояви не специфічні і не завжди однозначні, тому на огляд до ветеринарного офтальмолога такі котики часто потрапляють з симптомами гострої втрати зору. В певний момент власник розуміє, що кішка не хоче рухатись, або під час пересування натикається на різні предмети. При цьому тварини часто демонструють дезорієнтованість, а також можуть голосно м’явкати/кричати.

   При огляді у ветеринарного офтальмолога найпоширенішими клінічними проявами є мідріаз (розширення зіниці), відсутність реакцій та рефлексів, що вказує на втрату зору, та крововиливи в передню камеру ока та в ділянці сітківки (фото № 1, 2, 3).

Фото №1

Фото №2

Фото №3

Найбільш значні ураження лікар-офтальмолог може побачити при офтальмоскопії (огляд очного дна). Серед них часткове або повне відшарування сітківки, набряк сітківки, дегенерацію сітківки та крововиливи в товщу сітківки під неї та в скловидне тіло (фото №4). Для порівняння фото №5 демонструє нормальний вигляд очного дна у котів.

(Джерело: Фото№4: vet-oculus.ru/works/gipertenzivnaja_retinopatija_koshek,  Фото №5 Книга Kirk N. Gelatt, Essentials of Veterinary Ophthalmology, Third Edition, 2014)

   Одразу під час огляду проводиться вимірювання артеріального тиску та призначають препарати для контролю гіпертензії. В залежності від важкості ураження очей додатково можуть бути рекомендовані офтальмологічні краплі.

При ранньому зверненні власника з першими проявами втрати зору у більшості випадків вдається швидко взяти під контроль артеріальний тиск та відновити зір тварині. 

   Що важливо розуміти?

Офтальмологічні прояви – це лише «верхівка айсбергу». Важкі ураження внутрішніх органів та систем можуть супроводжувати артеріальну гіпертензію, а ниркова недостатність та гіпертиреоз лишаються недіагностованими.

Саме тому ми пропонуємо власникам котиків, яким більше 8-10 років проводити профілактичний огляд їх улюбленця у ветеринара-офтальмолога та здавати аналізи крові один раз на рік з метою ранньої діагностики поширених патологій.

 

Автор - Дарья Малахова, лікар ветеринарної медицини (спеціалізація: офтальмологія)